ДАНИЛО ОДНОРУКИЙ



Категории Андрiй Малишко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Хата стоïть у селi при долинi, Сонце бiжить за веселу дорiжку, Бачу тi очi синiï-синi, Рiдну, далеку, привiтну усмiшку. Знав ти i доброго, i ворожого, Все за людей турбувався, нiвроку, Батькiвська хата — вiд лiта божого, Так би сказать, з дев'яностого року, Може посвiдчить за ночi осiннi, I за мотори у доброму дiлi, I за налите тужаве насiння В нашiй у першiй колгоспнiй артiлi. Куркулi, як чорнi круки, Пiдiймали вий, Мiй Даниле однорукий, Брате мiй земний. А вiд хижки, хатки й степу, Вiд старих садiв Ми просили до лiкнепу Бронзових дiдiв. Не було в нас дошки й класу, Тiльки хата ця, I розмова без прикраси, Вiрна без кiнця. Та ще крейди бiла грудка, За вiкном дуби... Та на дверях цих писалось: Ми вже не раби. Непогiддя те зимове, Хвища та зима, Де панове, де рабове? Вже давно нема. Були пани, були раби, Вже тепер нема... Нiби навчила ïх рiдна мати, Нiби ïм лiта згадалися русi, Сивi дiди вже навчались писати, До букваря припадали бабусi. Так вечорами i ночами звiйними, Де нам обрiзи у груди втикалися, Часом не божим — ночами партiйними Вчили ми ïх i самi научалися. А пiзнiше — сивi круки I пожар дорiг. Як ти, брате -однорукий, Руку не вберiг? Як ти вийшов iз полону До своïх братiв З-пiд нiмецького заслону, З-пiд важких дротiв? Слав я мов другу тобi, не за грошi, Книги своï, не такi вже й хорошi, Тiльки написанi у пломенi, Може, й не так, вибачай менi. Ïх палили для омани, Як твоï жалi, Чорнi, лютi отамани З чорноï землi. I летiли спопелiлi Пiд твоï дуби Сторiнки ïх чорнi й бiлi, Наче голуби. Ти ж стояв у неспокоï Мiж страшних заграв, Ти ж єдиною рукою Попiл пригортав. Хату будують в селi при долинi, Сонце бiжить на веселу дорiжку, Бачу тi очi синiï-синi, Рiдну, сердечну, привiтну усмiшку. Знову ти в полi днями й ночами, Знову вiтри молодi за плечами. А дiвоча пiсня — весноголоситься, А життя iде, А нива колоситься!..
ДАНИЛО ОДНОРУКИЙ