<< Главная страница

РЯДОК ПРО ДОВЖЕНКА



Категории Андрiй Малишко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Прогримiв золотим салютом, Молодим повесняним громом, Наче виклик скупим i лютим, Наче промiнь над отчим домом, Обiйнявши весь цвiт нагорний, Охопивши долини свiту, Сивочолий i мудрозорний, Наче вийшов iз заповiту. Що там листя iз зелен лавра, I зiтхання, i тихi жалi? Не вмирають твоï литаври I деснянськi твоï скрижалi. А вже тi, що тебе поносили Сонцесяйними доносами I сокирку несли за плечками, Записались тепер дружечками! Толочили на шпальтах преси, Серце кидали на арену, Доморощенi злi дантеси Лiзуть з спогадами на сцену; Пiдбирають як слiд цитаточки. Ерудицiя в них i туга, Так у хату на вогник-цяточку Заповзає, бува, злодюга. Завжди днями, як свiт, зеленими Дурноголов росте пiд кленами, Цвiль лягає, де круча кручиться, До таланту — злоба гадючиться. Але ти у життя за брата, I для мене, навiк єдина, Свiтлим перстенем Полiкрата Повертає твоя судьбина; I розкущується на волi, I скликає вiтри обгiнчi, На вселюдськiм широкiм полi Украïнський iде Да Вiнчi. Виглядаю тебе за горами. Хоч заглянеш на вогник з кашею. Хоч посидим та поговоримо, Заспiваєм отоï, нашоï, Що спiвалася часто лiтами, Що жагою млоïла груди, Що з тобою безсмертя питиме, Як i нас на землi не буде...
РЯДОК ПРО ДОВЖЕНКА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация